Епоха штучного каменю

Двадцяте століття – століття прогресу в області інтер’єру та дизайну. Створюються нові ідеї, а слідом за ними – і нові матеріали. Для того, щоб задовольняти потребам бурхливої фантазії замовників і дизайнерів, стали удосконалюватися старі і винаходитися нові, універсальні засоби. Всі ці зміни не могли не торкнутися штучного каменю, що зародився ще в античну епоху і отримав подальший розвиток в самих різних інтерпретаціях. Після винаходу на початку минулого століття літієвого каменю, стали з’являтися найсміливіші варіації даного матеріалу. Він має багато переваг перед натуральним каменем, що і послужило його подальшому розвитку. Зокрема – це мала вага, внаслідок чого навантаження на несучу поверхню зменшується. Завдяки чому стає можливою обробка їм навіть дерев’яних стін. З цього моменту можна почати відраховувати історію сучасного штучного каменю.

Говорячи про штучне камені не можна не помітити, що до нього відноситься і цегла, також широко використовувався в минулому столітті. Початок двадцятого сторіччя ознаменувалося так званим «цегляним бумом». До цього часу цегла виготовлявся вже промисловим шляхом. Незрівнянні архітектурні можливості, які дає цей матеріал послужили основою для створення історичних споруд таких відомих архітекторів, як Фріц Шумахер, Фріц Хегер і Міс ван дер Рое. Цегла стає основним матеріалом для будівництва, і його популярність досі незмінно висока.

У середині 19 століття отримує широкий розвиток залізобетон. Технології його виготовлення застосовувалися ще до нашої ери, він присутній у ряді споруджень Древнього Риму, Індії та інших країн. Але після отримання та організації промислового випуску портцемента – основного в’яжучого речовини для железобенних і бетонних конструкцій – у другій половині 19 століття починається використання залізобетону для масового будівництва. Поява способу ущільнення бетонної суміші за допомогою вібрації в 30-х роках минулого століття допомогло зробити цей матеріал ще більш довговічним. У 20 столітті з’являються технології збірного залізобетону. А монолітний залізобетон стає незамінним матеріалом для будівництва складних об’єктів, наприклад, тунелю під Ла-Маншем.

Під час перших великих гідротехнічних будівництв в СРСР (Волховстрой і Дніпробуд) широкий розвиток отримує технологія бетону. Виникло питання: як забезпечити цілорічне зведення бетонних та залізобетонних конструкцій? Тоді в 30-і роки вченими московської школи бетону була розроблений метод зимового бетонування.

Після Другої Світової війни продовжують створюватися нові види бетонів та інших в’яжучих речовин. Удосконалюється технологія і склад бетону: щоб поліпшити властивості цього матеріалу, починають широко застосовувати хімічні добавки.

У масовому будівництві, широко розгорнулося в радянську епоху, застосовувалися в основному матеріали штучно створені людиною: цегла, бетон, ліпнина та інші. Підтвердженням чому служить безліч збережених московських будинків того часу. Повсюдне зведення «хрущовок» неможливо було б уявити без існування типових залізобетонних панелей. У цих п’ятиповерхових будівлях з матеріалу, створеного руками людини, досі живуть десятки тисяч людей.

З другої половини двадцятого сторіччя, а точніше з 1969 року, починається епоха штучного каменю. Саме в цьому році в США була заснована компанія «Eldorado Stone», що поклала початок всесвітньо відомому розвитку штучного каменю. Звідси бере коріння все сучасне виробництво цього матеріалу. Вперше почалося виробництво штучного каменю в такому масштабі. Продукція цієї американської компанії користувалася (і продовжує користуватися) незмінним успіхом у дизайнерів всього світу. Ось вже більше 35 років «Eldorado Stone» поставляє все нові види штучного каменю на світовий ринок.

20-30 років тому на Заході почалася мода на середньовічні замки з грубих необтесаних каменів, мабуть, людям захотілося бути ближче до природи, відчути її міць і силу. І тут штучний камінь став просто незамінним матеріалом. Його дивовижний властивості і необмежені можливості стали справжньою знахідкою для дизайнерів. Всі найсміливіші ідеї тепер могли бути втілені в життя без жодних обмежень – штучний камінь давав можливість підбирати найбільш непередбачувані кольору і форми. Кожен знаходив щось оригінальне і створював інтер’єр своєї мрії, втілюючи індивідуальне, особистісне начало.

У Росії штучний камінь у сучасному вигляді отримав свій розвиток лише в 90-ті роки двадцятого століття. Але в 1998 році, внаслідок кризи, зростання популярності каменю, створеного руками людини, був припинений, оскільки його експорт в основному здійснювався з країн Америки та Західної Європи. На щастя, зовсім забути про нього вже не могли, бо як властивості і прийнятна ціна штучного каменю не мають аналогів. Внаслідок цього незабаром виробництво даного матеріалу було освоєно не тільки Китаєм і низкою країн Західної Європи, але і Росією.

Протягом останнього десятиліття популярність штучного каменя незмінне росте як серед вітчизняних споживачів, так і за кордоном. Це універсальний матеріал, здатний відповідати будь-якому віянню моди завдяки своїм неповторним властивостям. Вже практично неможливо уявити якою б то не було інтер’єр без штучного каменю – у формі грубих валунів або акуратних маленьких камінців декоративного граніту він все одно буде присутній в приміщенні. При чому не важливо, що Ви обробляють – офіс або бар, заміський будинок або міську квартиру – використання штучного каменю завжди допоможе створити бажану атмосферу. У кожного з нас є свої мрії – хтось мріє жити в середньовічному замку, а хтось – в оточенні химерних стін з яскравого каменю. Знайти щось своє зможуть і любителі старовини, і прихильники екзотики. Все це стало можливо завдяки штучному каменю. Вам залишилося тільки зробити вибір!

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *